Відгук до збірки поезій Оксани Рубняк "Назустріч сметрі"

Війна змінила нас, наше життя, погляди, світосприйняття. Але, живучи на заході України, ми іноді втрачаємо відчуття реальності війни. Поезії Оксани Рубаняк повертають нас до справжності моменту. Авторка настільки реалістично передає картини подій на фронті, що читач, ніби сам бере участь у боях, відчуває біль тіла, душі, думок і спогадів бійців, порожнечу і розпач від втрат побратимів. Філософія війни - жорстока, реальність смерті – постійна, сенс життя – важливий. Саме це хоче донести до читача авторка збірки.

Цей фільм триватиме вічності злі роки,

Наганятиме тривогу і відчуття провини,

Роздираючи серце рідних на шматки,

Злість шукатиме в смерті сина винних.

Не знайде… Бо прихована в глибах вина,

Як би вміло ти не проводив пошуки,

Відповідь на все – безжальна війна,

Без розмов, пояснень чи логіки…

У час Великого посту церква радить християнам читати псалми, щоб очистити душу та наблизитись до Бога. Читаючи рядки поезії Оксани – «сталевої жінки», як її прозвали на фронті, ми віддаємо шану тим, хто забув про себе і пішов захищати нас, щоб ми жили і пам’ятали про подвиг тих, хто вже ніколи не буде з нами, хто віддав своє життя за майбутнє України.

Інше життя огорнуло сніжною ковдрою.

Наче літо, а холодно від щоденного свисту куль

Немає іншого виходу, як бути відчайдушно хороброю,

Коли приїжджаєш із побратимами на реальний «нуль».