ІФКМ © Про сайт | Контакти

Iвано-Франкiвський Краєзнавчий Музей

Відділ історії

Експозиція  відділу історії  знайомить  відвідувачів насамперед з історією виникнення та розвитком Галицько-Волинської держави, постатями відомих галицьких князів, історією княжого міста Галича – колишньої столиці Галицько-Волинської держави.

Найбільшого розвитку Галицьке князівство досягло за часів князя Ярослава (1152–1187), якого за розум та мудру політику народ прозвав «Осмомислом», себто «мудрим князем».

У музеї зберігається унікальний експонат доби Галицько-Волинської держави – кам’яний саркофаг (труна) в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла. Саркофаг знайшов  відомий  археолог Ярослав Пастернак у 1936 році при розчищенні фундаменту однієї з найбільших сакральних споруд того часу – Успенського собору (територія сучасного с. Крилоса).

У вітринах представлено археологічні знахідки з княжого Галича: унікальні бронзові іконки, хрестики-енколпіони ХІІ–ХІІІ ст., формочки-тигельця для виробництва прикрас та хрестиків, фраґменти підлоги з керамічних плиток Успенського собору в Галичі.

Особливо цінними є фраґменти тканин, гаптованих золотою ниткою, а також срібна гривна, яка слугувала одним із засобів платежу в Галицько-Волинській державі.

Стародавній Галич був значним  ремісничим і торговим центром. Про це свідчать вироби галицьких ремісників, знайдені під час археологічних розкопок. У вітринах експонуються ковальські вироби: серп, ніж, окуття лопат, бойові сокири, підкови, ножиці, наконечники стріл, пряжки, шпори. До уваги відвідувачів – прикраси галицьких жінок  ХІ–ХІІ ст.: намиста, коралі, фраґменти скляних браслетів, кістяні та рогові вироби, ювелірні прикраси з бронзи  і  срібла. Поряд з розвитком ремесла розвивалась і внутрішня торгівля, якій сприяли навіґація по річці  Дністрі та сухопутний так званий «Галицький шлях». Предметами торгівлі були: збіжжя, мед, віск, хутро, зброя, жіночі прикраси. Про зв’язок галицьких купців з арабськими країнами свідчить скарб арабських монет (дирхемів), знайдений у 1948 році в селі Крилосі Галицького району у глиняному глечику.

В експозиційних залах відділу історії можна побачити західноєвропейську і козацьку зброю, атрибути гетьманської влади, люльки ХVІІ – ХVІІІ ст. та інші пам’ятки, що висвітлюють події козацької доби.

Окрема частина експозиції знайомить відвідувачів з розвитком книгодрукування в Галичині. На території  нашого краю  колись  функціонували  дві друкарні: Стратинська та Крилоська, які належали  Федорові і Гедеону Балабанам. Друкарем та видавцем тут був відомий діяч української освіти і культури Памво Беринда. Гедеон Балабан у 1596 році перевіз до Стратина друкарню  Івана  Федорова. Пізніше  її  придбали організатори друкарні в Києво-Печерській лаврі, де вона стала основою для найпотужнішої згодом друкарні в Україні.

У вітринах можна побачити  численні стародруки.

Привертає увагу частина інтер’єру келії монаха  (переписували і друкували книги церковного змісту,  як правило, при  монастирях).

 У одному з виставкових залів  висвітлено  історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська). Зокрема, до уваги відвідувачів – макет Станиславівської фортеці середини ХVІІІ ст. (автор реконструкції П. Ричков.), символічний ключ м. Станиславова поч. ХІХ ст., листівки з видами старого міста та інші цікаві експонати.

В експозиції відтворено  побут міста Станиславова (Івано-Франківська) кінця ХІХ–початку ХХ ст., представлено речі щоденного вжитку міщан. Тогочасний  Станиславів  мав  маґдебурзьке право  та ряд інших привілеїв, які сприяли успішному розвиткові ремесла і торгівлі. В місті створювались і розвивались ремісничі цехи, виникали нові галузі виробництва.  До уваги відвідувачів – знаряддя праці та речі побуту 30-х років ХХ ст. Особливо цікавими для огляду є  рекламна продукція цукерні Володимира Скрута та різноманітні формочки для виготовлення шоколадних цукерок у вигляді ножиць, топірців, лампочок. Цукерня працювала у 30-х роках ХХ ст.

В експозиції представлено речі побуту  ХIX – поч. XX  ст., які дають змогу відчути життя м. Станиславова (Івано-Франківська) тих часів.

Окремо в експозиції представлено тему «Рух опришків». У вітринах –зброя опришків (пістолі австрійський та гуцульський, рушниця гуцульська, прикраси гуцулів, тобівка (сумка), черес (пояс), фотокопія ориґіналу зізнання Степана Дзвінчука у вбивстві Олекси Довбуша).

В інших експозиційних залах  –  документи та речі з фондів музею, які характеризують соціально-економічне становище краю кін. ХVIIІ–поч. ХХ ст. – часів  панування Австро-Угорської імперії, першої Світової війни, діяльності ЗУНРу.

Окремо висвітлено тему «Прикарпаття в   Другій світовій війні».   

У вітринах показано також розсекречені архівні матеріали, що розкривають тему національно-визвольної боротьби на Прикарпатті.                

Експозиція відділу історії охоплює період  від найдавніших часів до кінця
ХХ ст.

Представлені унікальні експонати викликають значну зацікавленість у відвідувачів.